1. Словник синонімів української мови

досита

ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... хочеться їй з ними погуляти, уволю нареготатися, досхочу подуріти (Панас Мирний); В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся (С. Васильченко); — Напоїть сьогодні верблюдів донесхочу (З. Тулуб); І ну щипать лиця. Нащипала (Мася) донехочу і сіла (А. Свидницький); — Ну і що ж, — запитав Стефко, насміявшися досита, — розсудила Войцехова вашу суперечку? (І. Франко); Коні їдять овес уприпуст (Словник Б. Грінченка); Темна чорнявка.. пашіла здоров'ям. Свіже повітря й подостатком харчу служило їй (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досита — доси́та прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. досита — пр., ситно, доволі, ДОСХОЧУ, обр. по саму зав’язку, по саме нікуди. Словник синонімів Караванського
  3. досита — присл. До повної ситості. || перен. До повного задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. досита — Досхочу, донесхочу, донехочу Словник чужослів Павло Штепа
  5. досита — ДОСИ́ТА, присл. До повної ситості. На кінець обіду всі.. відчули, що поїли досита (Скл., Святослав, 1959, 287); // перен. До повного задоволення. — Прощай, Солохо!... Словник української мови в 11 томах
  6. досита — Досита нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа. Ном. № 1614. Словник української мови Грінченка