дощовик
ДОЩОВИ́К, а́, ч., розм,
1. Верхній легкий непромокальний одяг, що захищає від дощу.
Василь одягав дощовик, бо зранку росив трошки дощик (Вільде, На порозі, 1955, 63).
2. Кулястий гриб, який швидко росте в теплу дощову пору, а при висиханні перетворюється в темний порох.
Поміж маслюків, сироїжок, опеньок часто зустрічаються білі кулясті гриби — дощовики, які нерідко досягають ваги кількох кілограмів (Наука.., 10, 1961, 31).
3. Черв’як, що живе в грунті, підвищує його родючість, а на поверхню виходить тільки після великого дощу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дощовик — дощови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дощовик — -а, ч., розм. 1》 Верхній легкий непромокальний одяг, що захищає від дощу. 2》 Кулястий гриб, який швидко росте в теплу дощову пору, а висихаючи, перетворюється на темний порох. 3》 Черв'як, що живе в ґрунті, підвищує його родючість, а на поверхню виходить тільки після великого дощу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дощовик — I гриб класу базидіоміцетів; поширений на всій земній кулі; спори утворюються всередині кулястого або булавоподібного плодового тіла; в Європі налічується 14 видів (напр., д. їстівний, або шпильчастий). Універсальний словник-енциклопедія
- дощовик — ПО́РХАВКА (кулястий гриб, який, достигаючи, наповнюється спорами), МОРУ́ХА, ДОЩОВИ́К, ПУ́РХАВКА діал., МРЮ́ХА діал. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (В. Словник синонімів української мови