дражнитися
ДРАЖНИ́ТИСЯ, дражню́ся, дра́жнишся, недок., з ким, з кого і без додатка, розм. Навмисне сердити, злити кого-небудь, викликати гнів у когось; дратувати.
Школяр дерся вгору, сів на самому вершку й спокійненько їв ягідки та дражнився з бабусею, шпурляючи кістки додолу та влучаючи бабуню то в лоб, то в ніс (Н.-Лев., III, 1956, 202);
— Ах ти, капшук! як ти смієш дражнитись з свого начальства? (Коцюб., II, 1955, 376);
*У порівн. Рибку в дзьобику тримає [птах], — Хоч дістань долонею. — Ну, хто більше з нас піймає? — Мов дражнився з Льонею (Біл., Пташ. голоси, 1956. 20);
// Передражнювати кого-небудь.
— Мамо, чого вона дражниться? — .. пожалілась Оксанка (Тич., І, 1957, 256);
Вустимко сидить біля загати у рові під вербами і дражниться з зозулею (Багмут, Опов., 1959, 10).
Значення в інших словниках
- дражнитися — дражни́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- дражнитися — (з кого) передражнювати <�перекривляти> кого, (з ким) дратувати кого. Словник синонімів Караванського
- дражнитися — дражнюся, дражнишся, недок., з ким, з кого і без додатка, розм. Навмисне сердити, злити кого-небудь, викликати гнів у когось; дратувати. || Передражнювати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дражнитися — див. дражнити Словник синонімів Вусика
- дражнитися — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- дражнитися — Дражни́тися, -ню́ся, -нишся гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною. Левиц. Пов. 237. Словник української мови Грінченка