дрема
ДРЕ́МА, и, ж., заст., рідко. Дрімота.
Весь сон одігнали, усю дрему й мару (Вовчок, І, 1955, 345).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрема — див. сон Словник синонімів Вусика