дрема

ДРЕ́МА, и, ж., заст., рідко. Дрімота.

Весь сон одігнали, усю дрему й мару (Вовчок, І, 1955, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрема — див. сон Словник синонімів Вусика