дременути
ДРЕМЕНУ́ТИ, ну́,не́ш, док., розм.
1. Дуже швидко, рвучко побігти; майнути, дмухнути.
Як схопляться вони [звірі], як дременуть, то тільки видко (Укр.. казки, легенди.., 1957, 35);
Дід Оникій дременув через село і пішов до одного пасічника (Н.-Лев., IV, 1956, 200);
І дивитесь ви на зелене поле.., і чогось вам на думку спадає шалене бажання самому дременуть на зелене поле (Вишня, І, 1956, 206);
// Швидко зникнути, втекти, піти геть звідки-небудь; чкурнути.
Схопився Клим і дременув із хати (Гл., Вибр., 1957, 212);
Стріла [ворона] півня Розбишаку — Пісняра — І чкурнула, Дременула Із двора (Бойко, Ростіть.., 1959, 67).
Дремену́ти навтікача́ (навті́ки, навтьо́ки) — якнайшвидше побігти, втекти.
Пан Ржевуський, бачачи свою біду, дременув навтікача (Кач., II, 1958, 498);
Зося сторожко, наче птиця, іде між хатами, ладна кожного разу дременути навтьоки (Стельмах, Хліб.., 1959, 555).
2. Поспішно відправитися куди-небудь; податися.
Як дізнавсь отець Тарасій, що зовиця дременула на теплі води, то аж схопився з стільця (Н.-Лев., III, 1956, 392);
— Засумував новий голова колгоспу, забрав свій чемодан і дременув на станцію (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 32).
Значення в інших словниках
- дременути — дремену́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- дременути — док., (кинутися навтіки) чкурнути, махнути, майнути, дмухнути, дряпонути, о. дати драла <�драчки, дьору>, накивати п'ятами, р. лопонути, дризнути. Словник синонімів Караванського
- дременути — [дреимеинутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- дременути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Дуже швидко, рвучко побігти; майнути, дмухнути. || Швидко зникнути, втекти, піти геть звідки-небудь; чкурнути. Дременути навтікача. 2》 Поспішно відправитися куди-небудь; податися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дременути — див. бігти; тікати Словник синонімів Вусика
- дременути — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- дременути — Дремену́ти, -мену́, -мене́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дременути — Дременути, -ну, -неш гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. І. 158б. А кобила як дремене, аж курява встала. Рудч. Ск. І. 1. Словник української мови Грінченка