1. Словник української мови в 11 томах

дренчання

ДРЕНЧА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що деренча́ння.

Ранкову сколихнули тишу Дренчання пилок, Передзвін сокир (Літ. газ., 2.IV 1949, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дренчання — дренча́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дренчання — -я, с., розм. Те саме, що деренчання. Великий тлумачний словник сучасної мови