дренчання дренча́ння іменник середнього роду розм. Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me дренуватися дренчати Значення в інших словниках дренчання — -я, с., розм. Те саме, що деренчання. Великий тлумачний словник сучасної мови дренчання — ДРЕНЧА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що деренча́ння. Ранкову сколихнули тишу Дренчання пилок, Передзвін сокир (Літ. газ., 2.IV 1949, 3). Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках дренчання — -я, с., розм. Те саме, що деренчання. Великий тлумачний словник сучасної мови дренчання — ДРЕНЧА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що деренча́ння. Ранкову сколихнули тишу Дренчання пилок, Передзвін сокир (Літ. газ., 2.IV 1949, 3). Словник української мови в 11 томах