дренчання

дренча́ння

-я, с., розм.

Те саме, що деренчання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дренчання — дренча́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дренчання — ДРЕНЧА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що деренча́ння. Ранкову сколихнули тишу Дренчання пилок, Передзвін сокир (Літ. газ., 2.IV 1949, 3). Словник української мови в 11 томах