дрібнити

ДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок.

1. перех. Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні куски, невеликі частини.

Дрібнити грудку цукру;

// Ділити на частини; розчленовувати.

У перших боях партизани не дрібнили своїх сил, не витрачали даремно боєприпасів (Шер., Молоді месники, 1949, 46).

2. перех., перен., розм., рідко. Зменшувати щодо розміру, робити менш солідним (про людей).

Ріденькі брови дрібнили парубка, губилася від того мужність (Ле, Ю. Кудря, 1956, 4).

3. перех., перен. Зменшувати значення, важливість чого-небудь.

Права половина [картини] дрібнить її, руйнує поезію і робить картину композиційне нецільною (Довж., III, 1960, 105).

4. неперех., розм. Іти, падати частими дрібними краплями (про дощ).

Дощ дрібнить крізь синє сито, Мов сівач, поволі йде (Стельмах, Жито.., 1954, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрібнити — дрібни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дрібнити — ДРІБНИТИ – ДРІБНІТИ – ДРІБНІШАТИ Дрібнити, -ню, -ниш, перех. Різати, рубати на дрібні шматки; зменшувати тощо. У перших боях партизани не дрібнили своїх сил (М.Шеремет). Дрібніти, неперех. Ставати дрібним, дрібнішим. Літературне слововживання
  3. дрібнити — (на шматки) дробити, розчленовувати <�різати, ламати, рубати тощо>, сил. шматувати; П. знецінювати; (- дощ) сіятися. Словник синонімів Караванського
  4. дрібнити — -ню, -ниш, недок. 1》 перех. Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні куски, невеликі частини. || Ділити на частини; розчленовувати. 2》 перех., перен., розм., рідко. Зменшувати щодо розміру, робити менш солідним (про людей). 3》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дрібнити — див. розбивати; трощити Словник синонімів Вусика
  6. дрібнити — ІТИ́ (ЙТИ) (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИ розм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИ розм. (про дощ — безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм., ДРОБИ́ТИ рідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. дрібнити — Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю. Словник української мови Грінченка