1. Словник синонімів української мови

дрібнити

ІТИ́ (ЙТИ) (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИ розм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИ розм. (про дощ — безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм., ДРОБИ́ТИ рідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИ розм. (про великий, густий сніг). — Док.: піти́, ви́пасти. Діло було в березні. Ішов сніг, град і дощ (Ю. Яновський); Лапатий пада сніг (М. Рильський); Сніжок випадає святковий (М. Нагнибіда); В засліплені шибки порошив сухий сніг (І. Ле); Почало мотрошити сніжком (Панас Мирний); Давно пора дощам дощити і виснути сивим туманам (І. Муратов); Василь одягав дощовик, бо зранку росив трошки дощик (Ірина Вільде); Дощ дрібнить крізь синє сито. Мов сівач, поволі йде (М. Стельмах); — Може б ми взагалі рушили звідси, — сказав Нестор, — дощ лиш дробить (О. Кобилянська); Надворі валив сніг і мчав густий поземок (З. Тулуб); Сипле, сипле, сипле сніг, З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні (І. Франко); Ліпив мокрий сніг, припорошуючи білим конячі спини (Григір Тютюнник)

ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док.: подрібни́ти, роздрібни́ти, здрібни́ти, подроби́ти, роздроби́ти, покриши́ти, розкриши́ти, скриши́ти, посікти. Мінерали механічно подрібнюють і подають до автоклавів (з журналу); Щоб дослідити речовину під електронним мікроскопом, насамперед її слід подрібнити (з журналу); Він.. перестругував глину, раніш розмочену і збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Озиму солому, стебла кукурудзи, солому бобових культур обов'язково перед згодовуванням потрібно здрібнювати (з журналу); Ніхто того каменю не товк молотками, бо його зі скреготом дробили, кришили привезені з Хуста дробарки... (І. Чендей); Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше і краще (з журналу); Мовчала... Василина, пильно позираючи на Сашка, чи так як слід він поводить себе за столом, чи не розкришує хліба (В. Кучер); З вимоченого оселедця знімають шкірку і, видаливши кістки, дрібно січуть (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрібнити — дрібни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дрібнити — ДРІБНИТИ – ДРІБНІТИ – ДРІБНІШАТИ Дрібнити, -ню, -ниш, перех. Різати, рубати на дрібні шматки; зменшувати тощо. У перших боях партизани не дрібнили своїх сил (М.Шеремет). Дрібніти, неперех. Ставати дрібним, дрібнішим. Літературне слововживання
  3. дрібнити — (на шматки) дробити, розчленовувати <�різати, ламати, рубати тощо>, сил. шматувати; П. знецінювати; (- дощ) сіятися. Словник синонімів Караванського
  4. дрібнити — -ню, -ниш, недок. 1》 перех. Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні куски, невеликі частини. || Ділити на частини; розчленовувати. 2》 перех., перен., розм., рідко. Зменшувати щодо розміру, робити менш солідним (про людей). 3》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дрібнити — див. розбивати; трощити Словник синонімів Вусика
  6. дрібнити — ДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. 1. перех. Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні куски, невеликі частини. Дрібнити грудку цукру; // Ділити на частини; розчленовувати. Словник української мови в 11 томах
  7. дрібнити — Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю. Словник української мови Грінченка