дрік

ДРІК¹, дро́ку, ч. Чагарникова або напівчагарникова степова рослина родини бобових, що цвіте жовтими чи білуватими квітами.

В народі вживають відвар з гілок дроку при водянці [живота], при хворобах печінки, при всіх видах жовтяниці і як кровоспинне (Лікар. рослини.., 1958, 164);

Внизу вся долина була затоплена жовтим цвітом дроку (Панч, Ерік.., 1950, 38).

∆ Дрік краси́льний (Genista tinctoria) — вид дроку, з стебел, листків і квіток якого одержують жовту фарбу.

З деревних та кущових бобових нею [попелицею] пошкоджуються акація біла й жовта,.. дрік красильний і деякі інші (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 246).

ДРІК², дро́ка, ч., діал. Овід, гедзь.

Жайворінка [жайворонок] десь високо, По обніжках ховрашки, Дрік та муха, а ізбоку — Гук — незримої мошки (Манж., Вибр., 1950, 69).

◊ Дрік напа́в (нападе́, укуси́в, уку́сить) — те саме, що Гедзь (гедз) напа́в (укусив́) ( див. гедзь).

— Він, здається, незабаром буде за всіма, як той цуцик, — одказала понуро Христя. — Дрік такий нападе!.. — жартує Горпина (Мирний, III, 1954, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрік — дрік 1 іменник чоловічого роду рослина діал. дрік 2 іменник чоловічого роду, істота овід, ґедзь Орфографічний словник української мови
  2. дрік — I дроку, ч. Чагарникова або напівчагарникова степова рослина родини бобових, що цвіте жовтими чи білуватими квітами. Дрік красильний — вид дроку, зі стебел, листків і квіток якого одержують жовту фарбу. II дрока, ч., діал. Овід, ґедзь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрік — Низькорослий кущ родини бобових; росте в сухих лісах, на сонячних узгір'ях Євразії; листки одинчасті або трилисник, квітки жовті, іноді білі; в Україні 8 видів, найпоширеніший д. красильний, з бруньок і квітів якого одержують жовтий барвник; використовують для укріплення піщаних ґрунтів. Універсальний словник-енциклопедія
  4. дрік — ГЕДЗЬ (ГЕДЗ) (двокрила комаха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин), О́ВІД, ДРІК діал., О́ВОДЕНЬ діал., ОВА́Д діал., БУРЧИ́МУХА діал. Коні дружно ступали, обмахуючи хвостами настирливих мух і ґедзів (О. Словник синонімів української мови
  5. дрік — Дрік, дро́ку, на дро́ку (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дрік — Дрік, дроку м. 1) раст. дрокъ, Genista tinctoria. Лв. 99. А в городі чистоколі два кущики дроку. Мет. 70. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік. Сим. 2) Оводъ. Словник української мови Грінченка