дубоніс
ДУБОНІ́С, но́са, ч. Невелика співоча пташка з товстим конусоподібним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок вишень, черешень і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубоніс — дубоні́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дубоніс — -носа, ч. Невелика співоча пташка з товстим конусоподібним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок вишень, черешень і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дубоніс — КОСТОЛУ́ЗА (невеликий співочий птах з міцним дзьобом, пристосованим для розгризання кісточок плодових дерев), КОСТОГРИ́З (КОСТОГРИ́ЗА), ДУБОНІ́С. Нехай костогризи та сорокопуди черешні об'їдають, нехай каня всі гусята поб'є — він ані не бачить, ані не чує нічого (І. Франко). Словник синонімів української мови