дудоніти
ДУДОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. Підсил. до дудні́ти.
Десь і сьогодні біля Вербки дудоніли кулемети, і коні без вершників забігали аж в берегівські ліси (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 253);
Чиїсь кроки дудонять у другому кінці коридора (Вільде, Повнол. діти, 1960, 196)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дудоніти — дудоні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дудоніти — -ню, -ниш, недок. Підсил. до дудніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дудоніти — ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови