1. Словник української мови в 11 томах

дуель

ДУЕ́ЛЬ, і, ж.

1. Поєдинок із застосуванням зброї між двома противниками за викликом одного з них.

Німецький франт у напіввійськовому, спортивного крою костюмі.. йде вулицею. Обличчя — в шрамах від студентських дуелей (Ю. Янов., IV, 1959, 212);

// Обмін пострілами між двома ворожими сторонами; перестрілка.

Два місяці між берегами Гриміла гарматна дуель (Нагн., Вибр., 1950, 237);

Артилерійські дуелі й вогневі нальоти капітан не вважав за справжній бій (Кучер, Чорноморці, 1956, 122).

2. перен. Змагання, боротьба двох осіб.

Мічурін подивився на Терентія вкрай сповненим люті поглядом.. Це була непередавана мовчазна дуель двох трудівників, що глибоко люблять один одного (Довж., І, 1958, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуель — дуе́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дуель — Дуе́ль, ж.р. Поєдинок, двобій. Що тоді богато “вступало ся і виступало“, те має свою причину. Річ у тім, що ухвалою засіданя виділового з 24. V. 1899 виключено з товариства члена, що не поєдинкував ся. Українська літературна мова на Буковині
  3. дуель — Двобій, ГЕРЦЬ, турнір, сов. поєдинок; П. змагання; (гармат) перестрілка. Словник синонімів Караванського
  4. дуель — [дуел'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -елеий Орфоепічний словник української мови
  5. дуель — -і, ж. 1》 Поєдинок із застосуванням зброї між двома противниками за викликом одного з них. || Обмін пострілами між двома ворожими сторонами; перестрілка. 2》 перен. Змагання, боротьба двох осіб; двобій. Словесна дуель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дуель — Двобій, герць, див. поєдинок Словник чужослів Павло Штепа
  7. дуель — дуе́ль (франц. duel, від лат. duellum – війна) 1. Збройний поєдинок двох противників на певних умовах. Пережиток феодальних уявлень про честь та її захист. 2. Переносно – змагання, боротьба двох сторін (напр., словесна Д. – диспут). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. дуель — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови
  9. дуель — Дуе́ль, -лю, -леві, на -лі; -е́лі, -лів (ч. p., фр. le duel) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)