дужче
ДУ́ЖЧЕ. Вищ. ст. до ду́жо.
Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила… (Мирний, IV, 1955, 229);
Голос старої жінки розлягається дужче (Л. Укр., II, 1951, 328);
Дятли ще дужче тукать взялися (Тич., І, 1957, 264);
Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (Чорн., Визвол. земля, 1959, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дужче — ду́жче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дужче — Присл. до дужчий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дужче — БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Словник синонімів української мови
- дужче — Ду́жче, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)