діастаз
ДІАСТА́З, у, ч., ДІАСТА́ЗА, и, ж. Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози.
В солоді міститься особливий фермент — діастаз, що діє як каталізатор і перетворює крохмаль в цукор (Заг. хімія, 1955, 431);
Під впливом ферменту діастазу крохмаль перетворюється на цукор і пересувається по рослині (Практ. з анат. рослин, 1955, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діастаз — діаста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діастаз — -у, ч., діастаза, -и, ж. 1》 Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози. 2》 мед. Різниця тисків крові в лівому передсерді в кінці та на початку діастоли. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діастаз — ДІАСТА́З², у, ч., мед. Розходження прямих м'язів живота, викликане тиском на сполучну тканину, яка з'єднує ці м'язи. Розвитку діастазу сприяють стани, пов'язані з підвищенням внутрішньочеревного тиску (сильний або тривалий кашель, робота... Словник української мови у 20 томах