діастаз

діаста́з

-у, ч., діастаза, -и, ж.

1》 Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози.

2》 мед. Різниця тисків крові в лівому передсерді в кінці та на початку діастоли.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діастаз — діаста́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діастаз — ДІАСТА́З², у, ч., мед. Розходження прямих м'язів живота, викликане тиском на сполучну тканину, яка з'єднує ці м'язи. Розвитку діастазу сприяють стани, пов'язані з підвищенням внутрішньочеревного тиску (сильний або тривалий кашель, робота... Словник української мови у 20 томах
  3. діастаз — ДІАСТА́З, у, ч., ДІАСТА́ЗА, и, ж. Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози. В солоді міститься особливий фермент — діастаз, що діє як каталізатор і перетворює крохмаль в цукор (Заг. Словник української мови в 11 томах