діловий
ДІЛОВИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до діла (у 1 знач.).
Вибачайте, що пишу такого сухого ділового листа, але не маю хвилинки вільної (Коцюб., III, 1956, 385);
Ще мусить один діловий лист написать зараз, хоч і втомлений вже (Л. Укр., V, 1956, 407);
Доки батько біля похідної майстерні веде ділові переговори,.. Ліна, ще не зовсім отямившись після пережитого сорому, стоїть (Гончар, Тронка, 1963, 185);
Після ділової частини вечора продовжувались виступи художньої самодіяльності (Гур., Наша молодість, 1949, 91);
// Який стосується суті справи; має практичне значення.
Багато було ділових пропозицій, які правління врахувало при складанні плану (Хлібороб Укр., 4, 1966, 6);
— Ну, ділові дискусії — це закономірно (Шовк., Інженери, 1956, 147);
// Заповнений роботою, сприятливий для роботи; робочий.
Поступово в вагоні дирекції входила в свої права ділова атмосфера (Рибак, Зброя.., 1943, 26).
2. Добре підготовлений, досвідчений, працьовитий.
Диспетчер був людина ділова, досі він нічого не наплутав, і Семен Ларивонович на цьому заспокоївся (Ю. Янов., II, 1954, 135);
— Та й сам Михайло — спритний, діловий комсомолець, багатьох старих ще й он як навчить (Крот., Сини.., 1948, 55);
// Власт. зайнятій людині; діловитий, заклопотаний.
На лиці з’явився діловий вигляд (Вас., І, 1959, 352);
Через зал проходять з заклопотаним і діловим виглядом 2-3 літніх громадяни, з портфелями, обмінюючись на ходу коротенькими зауваженнями (Коч., II, 1956, 313);
//Зайнятий практичною стороною справи, пов’язаною з матеріальною вигодою.
Хабаровськ — перше з радянських міст, з якими ознайомляться представники японських ділових кіл, що приїхали в Радянський Союз (Рад. Укр., 9.VIII 1962, 1);
Берд був.. діловою людиною, як любив він говорити про себе (Довж., І, 1958, 404).
3. спец. Придатний для господарських потреб, промислового і т. ін. використання; товарний.
Щільними кубічними метрами звичайно облічують ділову деревину (Лісівництво.., 1956, 161);
І це не які-небудь заморені, а поросята, як то кажуть, ділові (Рад. Укр., 6.VI 1961, 3).
Значення в інших словниках
- діловий — (який вказує на швидкість і ефективність вирішень справ) діловитий, організований, оперативний, ефективний, результативний. Словник синонімів Полюги
- діловий — діловий – діловитий – діляцький Діловий та діловитий збігаються у значенні “працьовитий і знаючий; добре підготовлений”. Ділова (діловита) людина. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- діловий — ділови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- діловий — ДІЛОВИЙ – ДІЛОВИТИЙ Діловий. 1. Пов’язаний з ділом – роботою, заняттям людини: ділова пропозиція, ділова дискусія, ділова атмосфера, ділові переговори. 2. Добре підготовлений, працьовитий; заклопотаний: ділова людина, діловий вигляд. 3. спец. Літературне слововживання
- діловий — (ритм) робочий; (- пораду) практичний; (хто) працьовитий, досвідчений, кваліфікований, підготований; (вигляд) діловитий, заклопотаний; (ліс) товарний, промисловий. Словник синонімів Караванського
- діловий — [д'іловий] м. (на) -вому/-лоув'ім, мн. -лоув'і Орфоепічний словник української мови
- діловий — -а, -е. 1》 Стос. до діла (у 1 знач.). || Який стосується суті справи; має практичне значення. || Заповнений роботою, сприятливий для роботи; робочий. Ділова гра — імітація, моделювання, спрощене відтворення реальної ситуації в ігровій формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діловий — 1. діяльний, чинний, занятий, обтяжений, переобтяжений, див. активний 2. справовий, справничий Словник чужослів Павло Штепа
- діловий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- діловий — ДІЛОВИ́Й (який стосується суті справи, її реалізації), ПРАКТИ́ЧНИЙ, РОБО́ЧИЙ (сприятливий, корисний для роботи). — Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Ю. Словник синонімів української мови