діловий

ДІЛОВИ́Й (який стосується суті справи, її реалізації), ПРАКТИ́ЧНИЙ, РОБО́ЧИЙ (сприятливий, корисний для роботи). — Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Ю. Шовкопляс); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (М. Рильський); Начальство було в бадьорому робочому настрої (О. Гончар).

ДІЛОВИ́Й (про людину — добре обізнаний і досвідчений у певній галузі, цілеспрямований у роботі), ДІЛОВИ́ТИЙ, ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ розм.; ПРАКТИ́ЧНИЙ (який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах). Їй сподобалось, що цей непокірний насмішник переродився, став серйозним, діловим (Ю. Збанацький); Коли ввійшла секретарка, він сидів рівно, спокійний і діловитий (Ю. Смолич); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало.. жадання торкнутися чогось забороненого, звідати незвіданого? (О. Гончар).

ДІЛОВИ́Й (властивий зайнятій людині), ДІЛОВИ́ТИЙ, ЗАКЛОПО́ТАНИЙ. Весь час сюди й туди снує заклопотаний люд. Одні заходять, інші виходять, поспішаючи кудись із діловим, суворим виглядом (О. Гончар); Іконніков з діловитим спокоєм виряджав усіх, хто хотів і мусив виїздити (І. Ле і О. Левада); При світлі сільрадівської лампи обличчя його було суворим і заклопотаним (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діловий — (який вказує на швидкість і ефективність вирішень справ) діловитий, організований, оперативний, ефективний, результативний. Словник синонімів Полюги
  2. діловий — діловий – діловитий – діляцький Діловий та діловитий збігаються у значенні “працьовитий і знаючий; добре підготовлений”. Ділова (діловита) людина. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. діловий — ділови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. діловий — ДІЛОВИЙ – ДІЛОВИТИЙ Діловий. 1. Пов’язаний з ділом – роботою, заняттям людини: ділова пропозиція, ділова дискусія, ділова атмосфера, ділові переговори. 2. Добре підготовлений, працьовитий; заклопотаний: ділова людина, діловий вигляд. 3. спец. Літературне слововживання
  5. діловий — (ритм) робочий; (- пораду) практичний; (хто) працьовитий, досвідчений, кваліфікований, підготований; (вигляд) діловитий, заклопотаний; (ліс) товарний, промисловий. Словник синонімів Караванського
  6. діловий — [д'іловий] м. (на) -вому/-лоув'ім, мн. -лоув'і Орфоепічний словник української мови
  7. діловий — -а, -е. 1》 Стос. до діла (у 1 знач.). || Який стосується суті справи; має практичне значення. || Заповнений роботою, сприятливий для роботи; робочий. Ділова гра — імітація, моделювання, спрощене відтворення реальної ситуації в ігровій формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. діловий — 1. діяльний, чинний, занятий, обтяжений, переобтяжений, див. активний 2. справовий, справничий Словник чужослів Павло Штепа
  9. діловий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  10. діловий — ДІЛОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до діла (у 1 знач.). Вибачайте, що пишу такого сухого ділового листа, але не маю хвилинки вільної (Коцюб., III, 1956, 385); Ще мусить один діловий лист написать зараз, хоч і втомлений вже (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах