діловитий

ДІЛОВИ́Й (про людину — добре обізнаний і досвідчений у певній галузі, цілеспрямований у роботі), ДІЛОВИ́ТИЙ, ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ розм.; ПРАКТИ́ЧНИЙ (який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах). Їй сподобалось, що цей непокірний насмішник переродився, став серйозним, діловим (Ю. Збанацький); Коли ввійшла секретарка, він сидів рівно, спокійний і діловитий (Ю. Смолич); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало.. жадання торкнутися чогось забороненого, звідати незвіданого? (О. Гончар).

ДІЛОВИ́Й (властивий зайнятій людині), ДІЛОВИ́ТИЙ, ЗАКЛОПО́ТАНИЙ. Весь час сюди й туди снує заклопотаний люд. Одні заходять, інші виходять, поспішаючи кудись із діловим, суворим виглядом (О. Гончар); Іконніков з діловитим спокоєм виряджав усіх, хто хотів і мусив виїздити (І. Ле і О. Левада); При світлі сільрадівської лампи обличчя його було суворим і заклопотаним (Григорій Тютюнник).