дімочок
ДІМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дімо́к.
Навкруги дімочки гарні, чистенькі, наче.. куплені в крамниці дитячих іграшок (Коцюб., III, 1956, 272);
У Каленика Романовича фруктових дерев не було перед дімочком (Сенч., На Бат. горі, 1960, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me