1. Словник української мови в 11 томах

дірчатий

ДІРЧА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дірча́стий.

Дірчате було [відро], як решето (Цюпа, Назустріч.., 1958, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дірчатий — дірча́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дірчатий — -а, -е. Те саме, що дірчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дірчатий — див. дірявий Словник синонімів Вусика
  4. дірчатий — ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙ розм., ДІРКУВА́ТИЙ розм., ДІРЧА́ВИЙ розм., ДІРКА́ТИЙ розм. Дірявого мішка не наповниш (прислів'я); Дірчасте листя; — Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Словник синонімів української мови