дірчатий

ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙ розм., ДІРКУВА́ТИЙ розм., ДІРЧА́ВИЙ розм., ДІРКА́ТИЙ розм. Дірявого мішка не наповниш (прислів'я); Дірчасте листя; — Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Цюпа); — Та покинь того глиняника! — сказав Карпо і хотів одняти од неї драного горшка (І. Нечуй-Левицький); Баба.. почала гризти огірок своїми дірчавими зубами (Панас Мирний). — Пор. дра́ний.

ПО́РИСТИЙ (який має у своїй структурі багато дрібних порожнин), ПОРУВА́ТИЙ, ДІРЧА́СТИЙ (ДІРЧА́ТИЙ), НІЗДРЮВА́ТИЙ, НІЗДРЯ́СТИЙ рідше, ШПАРУВА́ТИЙ, ШПАРКУВА́ТИЙ, ГУ́БЧАТИЙ (ГУ́БЧАСТИЙ), МІКРОПО́РИСТИЙ спец., ПЕЧЕ́РИСТИЙ біол. (з дуже дрібними, мікроскопічними порами). — Бачили берег дніпровський у Бериславі? — каже Жаров. — Вапняково-шаруватий, пористий, аж дірчастий (В. Минко); Дифузією у фізиці вважають взаємне проникнення речовин при дотиканні або крізь порувату перегородку (з журналу); Слуги.. дірчатими мили Губками довгі столи й на середину їх виставляли (переклад Бориса Тена); Ще лежить сніг, але він уже якийсь м'який, ніздрюватий, зволожений (А. Шиян); Зірки звіриних слідів зникали у ніздрястому туфі заметів (З. Тулуб); Епіфітні орхідеї закріплюються на дереві дуже міцними повітряними коренями. Губчате покриття цих коренів допомагає рослині вбирати і вологу з повітря, і дощову воду (з журналу); В зелених травах яблука червоні, В листві губчастій синій виноград (М. Стельмах); Вона надіне спідницю і вихідну білу кофточку. Туфлі — оці, на мікропористій підошві (І. Муратов); Печериста тканина.