дієздатність

ДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж.

1. Здатність до дії, діяльності.

Перший наслідок скорочення робочого дня грунтується на тому.. законі, що дієздатність робочої сили обернено пропорціональна часові її діяльності (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 411).

2. юр. Право на здійснення яких-небудь юридичних дій і обов’язок нести відповідальність за свої вчинки.

Здатність особи своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов’язки (дієздатність) настає в повному обсягу з досягненням повноліття (Цив. кодекс УРСР, 1950, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дієздатність — дієзда́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дієздатність — [д’ійеиздат(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. дієздатність — -ності, ж. 1》 Здатність до дії, діяльності. 2》 юр. Право на здійснення яких-небудь юридичних дій та обов'язок нести відповідальність за свої вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дієздатність — рос. дееспособность здатність фізичної або юридичної особи здійснювати дії; здатність, яка дає можливість наділяти цю особу правами й покладати на неї відповідальність за вчинені дії, зобов'язання. Д. фізичними особами набувається після досягнення ними повноліття. Eкономічна енциклопедія