1. Словник української мови в 11 томах

еманація

ЕМАНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

1. тільки одн. Витікання, випромінювання, виділення чого-небудь звідкись.

2. Те, що витікає, випромінюється, виділяється звідкись.

Життя, здавалося, сотилося [сочилося] з кожної клітини її єства, — і ця еманація немов матеріалізувалась і відчувалась, як благодайний [благодатний] дощ весняної пори (Вітч., 6, 1947, 17).

3. хім. Радіоактивний хімічний елемент нульової групи періодичної системи Д. І. Менделєєва; радон.

Атомна вага еманації, або радону, дорівнює 222 (Заг. хімія, 1955, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еманація — емана́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еманація — кн., витікання, виділяння, випромінювання; (хем. елемент) радон. Словник синонімів Караванського
  3. еманація — -ї, ж., книжн. 1》 філос. Термін, який означав сходження нижчих форм буття з єдиного універсального непорушного начала. 2》 тільки одн. Витікання, випромінювання, виділення чого-небудь звідкись. 3》 Те, що витікає, випромінюється, виділяється звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. еманація — Випромінь Словник чужослів Павло Штепа
  5. еманація — емана́ція (від лат. emanatio – витікання) 1. Рєлігійно-філософський термін, що позначає витікання, випромінювання з божественного начала всієї різноманітності світу. 2. Радіоактивний хімічний елемент, символ Em, ат. н. 86. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. еманація — Філософське поняття в неоплатонізмі, яке означає процес виділення з Абсолюту його частини (іпостасі), яка, відповідно, може створювати наступну еманацію; кожна чергова форма буття виділяє з себе ін. в порядку зменшення досконалості. Універсальний словник-енциклопедія
  7. еманація — ЕМАНАЦІЯ (від лат. emanatio — витікання) — поняття неоплатоністської філософської традиції, яке означає перехід від вищого і досконалого онтологічного ступеня Універсума до менш досконалих і нижчих його ступенів. Одним із найпоширеніших образів... Філософський енциклопедичний словник
  8. еманація — Емана́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)