1. Словник української мови в 11 томах

жалкуватися

ЖАЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Жалітися (у 1 знач.).

Та так-то вже плаче [дівчина], жалкуючися-нарікаючи, такими-то вже сльозами ревними (Вовчок, І, 1955, 146);

Воно [серденько] немов жалкується І ремствує (Манж., Тв., 1955, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалкуватися — жалкува́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. жалкуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Жалітися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жалкуватися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. жалкуватися — Жалкуватися, -куюся, -єшся гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Н. Вол. у. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. О. 1861. II. 7. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. Макс. (1834), 131. Словник української мови Грінченка