жалування
ЖА́ЛУВАННЯ¹ , я, с., розм. Дія за знач. жа́лувати 1.
Вона чула від тітки здебільшого саме бурчання та гримання і мало, дуже мало коли зазнавала жалування (Гр., Без хліба, 1958, 151).
ЖА́ЛУВАННЯ², я, с.
1. заст. Заробітна плата.
Він має вже перший чин і дістає щомісяця по тридцять карбованців жалування (Н.-Лев., IV, 1956, 328);
— За що їм тільки жалування платять? (Ю. Янов., І, 1958, 272).
2. іст. Подарунок, винагорода за послуги.
Ляпунов звернувся також із закликом до козаків і холопів, обіцяючи козакам «жалування», а холопам — свободу (Іст. СРСР, І, 1956, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалування — жа́лування 1 іменник середнього роду дія від: жалувати розм. жа́лування 2 іменник середнього роду зарплатня; подарунок, винагорода арх., іст. Орфографічний словник української мови
- жалування — Жалкування, жаль, співчуття; (кого) турбота <�піклування> про кого; п! ЖАЛОЩІ. Словник синонімів Караванського
- жалування — I -я, с., розм. Дія за знач. жалувати 1). II -я, с. 1》 заст. Заробітна платня. 2》 іст. Подарунок, винагорода за послуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жалування — Виплата, вплата, доплата, заплата, оплата, плата, платня, надплата, післіплата, розплата, уплата, див. оклад Словник чужослів Павло Штепа
- жалування — I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- жалування — Жалування, -ня с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. МВ. ІІІ. 107). 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав. Рудч. Ск. II. 185. Словник української мови Грінченка