жалування

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала (Ліда) доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих — до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім'ї (Б. Грінченко).

ЛЮ́БОЩІ мн. (прояви ніжності, кохання), ПЕ́СТОЩІ мн., МИЛУВА́ННЯ фольк., розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Здавалося, так і створена вона (Любов Григорівна) тільки для пестощів та прогулянок (І. Ле); Місяцю-молодче! .. Не дай свій вік здівувати та милування не зазнати, приверни його, Юрка, до мене ... (М. Стельмах).

ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.; ДОПЛА́ТА, ПРИПЛА́ТА (додаткова); ОПЛА́ТА (грошова); ЗАРПЛА́ТА, ПЛАТНЯ, ЗАРПЛАТНЯ́ розм., ПОЛУ́ЧКА розм. (заробітна); ПОДЕ́НЩИНА, ПОДЕ́ННЕ (ПОДЕ́ННА) у знач. ім., розм. (поденна). Усе так само ходила удова на панщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); (Другий левіт:) Майстрам громадським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка); — Приходь увечері. Мішок порожній захопи з собою. Перший платіж, два пуди, дам (А. Головко); Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов'язались до ранішньої роботи (І. Франко); А ціни і не сказав (хазяїн), по чому платитиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Г. Квітка-Основ'яненко); (Степан:) Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам, як віл, без найменшої заплати!.. (М. Кропивницький); — Утримання їм (жовнірам) два роки не сплачено (З. Тулуб); По всій Московщині в ті роки платили жалування царевим слугам тільки міддю (О. Ільченко); Барабан, флейта та скрипка — весільний ансамбль — знаходився в кожному містечку за невелику мзду (Ю. Смолич); — Де ж тепер візьмеш цілих п'ятдесят копійок за день? Це в самій Таврії не завжди косарі мають таку оплату (М. Стельмах); Маркові визначили зарплату, харчі і спецодяг (М. Трублаїні); Тяжко було йому жити на сімнадцять карбованців платні (С. Васильченко); А з заводу ти наче летів, Щоб порадувать друзів, рідню, Й непомітно до серця тулив Свою першу в житті зарплатню! (В. Бичко); Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (В. Сосюра). — Пор. заробі́ток.