жаристий

ЖАРИ́СТИЙ, а, е, діал.

1. Який горить без полум’я; який дає багато жару (у 1 знач.).

2. Який має колір жару; яскраво-червоний.

Небо.. було засіяне зорями, а між ними місяць жаристий (Коб., II, 1956, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жаристий — жари́стий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. жаристий — (нагрітий до жару) розжарений, розпечений, що жахтить <�пашить> жаром; (колір) вогненний, ясночервоний, вогненночервоний, яскравочервоний, сліпучий, жаркий. Словник синонімів Караванського
  3. жаристий — -а, -е, діал. 1》 Який горить без полум'я; який дає багато жару (у 1 знач.). 2》 Який має колір жару; яскраво-червоний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жаристий — див. оранжовий Словник синонімів Вусика
  5. жаристий — Жаристий, -а, -е Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех. Словник української мови Грінченка