жаровий
ЖАРОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до жар 1.
Тільки червоне майське небо на заході неначе горіло й жевріло, як жар, і кидало гарячі жарові одлиски на чимале дзеркало (Н.-Лев., І, 1956, 615).
∆ Жарова́ ла́мпа, спец. — лампа для розігрівання, плавлення або загартування металу.
Розроблено спосіб регенерації рідкісного металу торію з відходів виробництва сіток для газових жарових ламп (Наука.., 10, 1956, 5);
Жарова́ труба́, спец. — труба для виведення полум’я й диму з печі (топки) з високою температурою горіння.
— У нас, бачиш, на паровозах дуже часто псуються жарові труби (Донч., І, 1956, 465).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me