жеребок
ЖЕРЕБО́К, бка́, ч. Умовний знак (дрібний предмет, папірець і т. ін.), який тягнуть з метою встановлення певної черговості, прав та обов’язків на що-небудь.
Пішли вони [звірі] всією громадою до лева і слона і повідомили їх, що жеребків випало на обох порівну (Укр.. казки, 1951, 63);
— Ми будемо жеребок з ним тягнути, вже домовлено (Довж., II, 1959, 217).
◊ Жеребо́к ки́нуто — шо-небудь вирішено остаточно.
..коли вже жеребок кинуто, треба облишити всякі виверти, треба прямо і відкрито роз’яснити найширшим масам, які тепер практичні умови успішного перевороту (Ленін, 9, 1949, 327).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жеребок — жеребо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жеребок — -бка, ч. Умовний знак (дрібний предмет, папірець і т. ін.), якого тягнуть з метою встановлення певної черговості, прав та обов'язків на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жеребок — жеребо́к (же́реб) ки́нуто, книжн. Остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході і т. ін. зроблено. (Ральф:) Справа ясна, і жеребок кинуто. Ходімо, Гібсон (В. Собко); (Інгігерда:) Так... жереб кинуто... Що обіцяє він? (І. Кочерга). Фразеологічний словник української мови
- жеребок — Жеребо́к, -ребка́; -ребки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жеребок — Жереб, -ба м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Чуб. V. 984. ум. жеребок. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребець. Словник української мови Грінченка