жетон
ЖЕТО́Н, а, ч.
1. Значок, який видається для відзначення якоїсь перемоги чи як свідчення про приналежність до якого-небудь товариства.
За вправи на брусах і колоді Ніна одержала найвищі оцінки і була відзначена двома золотими медалями, а за вільні рухи — срібним жетоном (В ім’я Вітч., 1954, 36).
2. Умовний значок, найчастіше у вигляді металевого кружка чи квадрата, що дає право на що-небудь.
Біля кожного забитого звіра лежав жетон з номером стрільця, що поцілив його (Трубл., 1,1955, 147);
Інструмент тимчасового користування комплектується залежно від виконуваної роботи. Робітник при одержанні цього інструмента здає в кладову свій інструментальний жетон (Фрез. справа.., 1957, 239).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жетон — жето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жетон — (нагрудний) значок, медаль, (на право одержання) талон. Словник синонімів Караванського
- жетон — -а, ч. 1》 Значок, що видається для відзначення якоїсь перемоги чи як свідчення про належність до якого-небудь товариства. 2》 Умовний значок, найчастіше у вигляді металевого кружка чи квадрата, що дає право на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жетон — Личмачка, значок Словник чужослів Павло Штепа
- жетон — жето́н (франц. jeton) 1. Значок, що видається на згадку про якусь подію як відмітний знак (напр., членам якогось товариства), як приз тощо. 2. Значок на право участі в чому-небудь або одержання чого-небудь. 3. Значок, що замінює гроші в деяких іграх, під час користування автоматами тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- жетон — Жето́н, -на; жето́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жетон — рос. жетон (від фр. jeton) — невеликий металевий або пластмасовий дископодібний предмет, що є еквівалентом грошей під час оплати певних послуг (напр., проїзд у транспорті тощо). Зручний при користуванні автоматами, турнікетами, таксофонами. Eкономічна енциклопедія