жильний

ЖИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Зробл. з жили ( див. жи́ла¹ 1, 2).

На княжий клич вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки, Опитують луків силу бойову, Напружуючи жильну тетиву (Бажан, І, 1946, ЗОЇ).

2. Прикм. до жи́ла¹ 3.

Форма залягання пегматитів жильна або вони утворюють гнізда (Курс заг. геол., 1947, 239).