жильний
жи́льний
-а, -е.
1》 Зробл. з жили (див. жила I 1), 2)).
2》 Прикм. до жила I 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жильний — жи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- жильний — Жилавий Словник чужослів Павло Штепа
- жильний — ЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Зробл. з жили ( див. жи́ла¹ 1, 2). На княжий клич вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки, Опитують луків силу бойову, Напружуючи жильну тетиву (Бажан, І, 1946, ЗОЇ). 2. Прикм. до жи́ла¹... Словник української мови в 11 томах