жильний

жи́льний

-а, -е.

1》 Зробл. з жили (див. жила I 1), 2)).

2》 Прикм. до жила I 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жильний — жи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жильний — Жилавий Словник чужослів Павло Штепа
  3. жильний — ЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Зробл. з жили ( див. жи́ла¹ 1, 2). На княжий клич вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки, Опитують луків силу бойову, Напружуючи жильну тетиву (Бажан, І, 1946, ЗОЇ). 2. Прикм. до жи́ла¹... Словник української мови в 11 томах