жувальний
ЖУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до жування.
Стовбняк — захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м’язів (тризм), а потім і м’язів тулуба, ніг (Лікар. експертиза.., 1958, 145);
// Признач. для жування.
Дракопулос сунув моєму тестю в руки ще якісь шкарпетки і коробку жувальних гумок (Мокр., Сто.., 1961, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me