жужмом
ЖУ́ЖМОМ, присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини).
Гусари й дами пороздягались і накидали жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Н.-Лев., III, 1956, 148);
Він почав підгортати під своє тіло жужмом одежу (Шиян, Вибр., 1947, 299);
// Без усякої системи, купою, одно на друге (на другому).
Кине [Олександра] в хаті все жужмом, а сама чимчикує до корчми (Коцюб., І, 1955, 68);
Пішов [Стоян] у куток двору, де жужмом було звалено різний залізний брухт (Вітч., 7,1948, 68);
// Все разом, великою кількістю.
Коли деякі монголи надто наближалися до їх [тухольських] становищ, зараз скрипіла машина і жужмом летіло каміння на нещасних (Фр., VI, 1951, 128);
Та й під унію простий український люд не йшов жужмом, — чим ближче до Москви, тим менше уніатів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 482);
*Образно. Нервове піднесення жужмом збило думки і відганяло сон (Смолич, І, 1958, 77).
Значення в інших словниках
- жужмом — Громадно, Скрипіла машина і жужмом летіло каміне на нещасних [ЗБ 233]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
- жужмом — жу́жмом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- жужмом — пр., купою, безладно, насипом, без порядку, без системи; (кидати) гамузом, усе разом. Словник синонімів Караванського
- жужмом — присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). || Без усякої системи, купою, одне на одне (на одному). || Все разом, великою кількістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жужмом — стоя́ти жу́жмом. Бути неприбраним, розкиданим, у безладді. Побачивши, що в хаті все стоїть жужмом, що на городі неполені грядки заростають бур’яном, замотав (Іван) те собі на вус (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
- жужмом — Жу́жмом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жужмом — Жужмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10. Словник української мови Грінченка