жупанина
ЖУПАНИ́НА, и, ж., заст., розм. Те саме, що жупа́н 2.
То сяк, то так Придбав сірома грошенят, Одежу справив, жупанину (Шевч., II, 1953, 50);
У Петра жупанина, як він казав, хоч і давня, але носив її тільки в празник (Кос., Новели, 1962, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жупанина — жупани́на іменник жіночого роду жупан розм., рідко Орфографічний словник української мови
- жупанина — -и, ж., заст., розм. Те саме, що жупан 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- жупанина — ЖУПА́Н (старовинний верхній чоловічий сукняний одяг), КАПТА́Н, О́ХАБЕНЬ, ЖУПАНИ́НА розм., КАФТА́Н діал., КАФТАНИ́НА діал. Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (А. Словник синонімів української мови