жупанина

ЖУПА́Н (старовинний верхній чоловічий сукняний одяг), КАПТА́Н, О́ХАБЕНЬ, ЖУПАНИ́НА розм., КАФТА́Н діал., КАФТАНИ́НА діал. Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (А. Хижняк); Прямо до їх гурту ішов парубок, високий, білявий, у синьому сукняному каптані (Панас Мирний); Коли ж гляне — іде супротив його од хати середнього віку чоловік, у козацькій жупанині, а його під руку веде молода, чорнява дівка (П. Куліш); На ньому був короткий темний кафтан, оторочений хутром (О. Ільченко); Втім гляну, поміж ло́мами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жупанина — жупани́на іменник жіночого роду жупан розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. жупанина — -и, ж., заст., розм. Те саме, що жупан 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жупанина — ЖУПАНИ́НА, и, ж., заст., розм. Те саме, що жупа́н 2. То сяк, то так Придбав сірома грошенят, Одежу справив, жупанину (Шевч., II, 1953, 50); У Петра жупанина, як він казав, хоч і давня, але носив її тільки в празник (Кос., Новели, 1962, 67). Словник української мови в 11 томах