1. Словник української мови в 11 томах

забарний

ЗАБАРНИ́Й, а́, е́.

1. Який бариться; повільний, неквапливий.

Забарнії гості забарилися в хаті (Сл. Гр.);

Рух козацьких загонів був надзвичайно забарний (Тулуб, Людолови, II, 1957, 502);

//Який настає повільно, із запізненням.

Весна цього року, немов не тутешня, забарна і холодна (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 105).

2. Який вимагає багато часу; загайний.

— Це діло трудне, забарне, та й грошей багато коштує (Мирний, V, 1955, 167);

Насправді ж він [хірург] тримав руки так для того, щоб не доторкнутися ненароком якогось предмета і не звести нанівець весь складний і забарний процес стерилізації рук (Смолич, Розм. з чит., 1953, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забарний — забарни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забарний — Забарливий, повільний, неквапливий, марудний, загайний жм. пинявий, длявий. Словник синонімів Караванського
  3. забарний — -а, -е. 1》 Який бариться; повільний, неквапливий. 2》 Який вимагає багато часу; загайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забарний — А, -е. 1. Який бариться; повільний, неквапливий. // Який настає повільно, із запізненням. 2. Який вимагає багато часу, загайний. І стало тихо, і святочна, й вічно як смерть тебе забрала забарна. Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. забарний — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник... Словник синонімів української мови
  6. забарний — Забарни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. забарний — Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у. Словник української мови Грінченка