1. Словник української мови в 11 томах

заблуд

ЗА́БЛУД, у, ч., рідко. Хибна, помилкова думка, неправильне уявлення; помилка.

Навіть Цей храм, цей свідок заблуду людського,.. І той переживе віків багато (Сам., І, 1958, 85);

Він на світанку літ своїх Був жертва пристрасті без тями І серця заблудів палких (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 380).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблуд — за́блуд іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заблуд — -у, ч., рідко. Хибна, помилкова думка, неправильне уявлення; помилка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблуд — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови