завірюшний

ЗАВІРЮ́ШНИЙ, а, е. Прикм. до завірю́ха.

Серед темної.. завірюшної ночі покидав [загін] обжиті землянки (Хор., Незакінч. політ, 1960, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завірюшний — завірю́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завірюшний — -а, -е. Прикм. до завірюха. Великий тлумачний словник сучасної мови