1. Словник української мови в 11 томах

задвірковий

ЗАДВІ́РКО́ВИЙ, а, е. Який виходить на задвірок (у 1 знач.).

Балашова хата була мала й стара, вона розісунулась, випнула задвіркову стіну і ніби присіла на одпочинок, неначе стара баба (Н.-Лев., II, 1956, 318);

Щоб не зустрітись з чоловіком, пішла [Катерина] в інші, задвіркові двері, котрі вели до саду (Мушк., Серце.., 1962, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задвірковий — задві́рко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задвірковий — -а, -е. Який виходить на задвірок (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задвірковий — Задвірко́вий, -а, -е Выходящій на дворъ позади дома. Дочка на задвіркові двері рип! Чуб. IV. 557. Словник української мови Грінченка