задовольнятися
ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАДОВОЛЬНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., чим і без додатка.
1. Відчувати задоволення, бути вдоволеним чим-небудь.
Павло множив достаток братової сім’ї, а сам задовольнявся малим (Томч., Жменяки, 1964, 42);
[Старшина:] Ехе-хе! Діла, діла! Коли-то ти їх покінчаєш? І усе е, благодарить бога, а ще мало! Щоб то задовольниться (К.-Карий, І, 1960, 38);
Завадка задовольнився тим, що подивився на Ольгу з такої безпосередньої близькості, як ніколи досі (Вільде, Сестри.., 1958, 514).
2. тільки недок. Пас. до задовольня́ти 1, 2.
Потреби людей [при комунізмі] задовольнятимуться за рахунок суспільних фондів. Предмети особистого вжитку перебуватимуть в повному володінні і розпорядженні кожного члена суспільства (Програма КПРС, 1961, 55).
Значення в інших словниках
- задовольнятися — задовольня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- задовольнятися — (малим) обходитися; задовольнятися НА ДОСЯГНУТОМУ, спочивати на лаврах. Словник синонімів Караванського
- задовольнятися — [задовол'н’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
- задовольнятися — -яюся. -яєшся, недок., задовольнитися, -нюся, -нишся, док., чим і без додатка. 1》 Відчувати задоволення, бути вдоволеним чим-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до задовольняти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- задовольнятися — Задовольня́тися, задовольни́тися і задоволя́тися, задоволи́тися чим і з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)