закваска
ЗАКВА́СКА, и, ж.
1. Речовина, що викликає кисле бродіння.
Щоб мати молочнокисле бродіння, до корму додають закваску чистих культур (Наука.., 1, 1960, 22).
2. тільки одн., перен. Основа характеру, риси вдачі, поведінки, закладені в людині і виховані з дитинства.
Закваска в неї [учительки] крута, робоча. Уся в батька. Одразу прижилася в Ковалівці (Кучер, Трудна любов, 1960, 451);
— Ото гонор! — примружив він блакитно-фарфорові очі. — Ото шляхетська закваска! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закваска — заква́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- закваска — -и, ж. 1》 Речовина, що викликає кисле бродіння. 2》 тільки одн., перен. Основа характеру, риси вдачі, поведінки, закладені в людині та виховані з дитинства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закваска — Розмножена культура мікроорганізмів молочнокислого бродіння, яка використовується у харчовій промисловості, напр., з. молочна і з. маслянкова (для заквашування молока і сметани), з. пекарська (з додаванням дріжджів). Універсальний словник-енциклопедія
- закваска — стара́ заква́ска. Риси вдачі, поведінка, притаманні представникам старшого або попереднього покоління. — О, безперечно! — скрикнув Шарко.— ..Старої інтелігентської закваски ви не найдете й духу (М. Фразеологічний словник української мови