закохувати
ЗАКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. кого. Викликати в кого-небудь почуття кохання, змушувати когось покохати.
— Все згадує тебе та, згадуючи, плаче… Ти таки його в себе навсправжки закохала! (Мирний, III, 1954, 111);
Гей, приваблю, зачарую. Закохаю я його, Всім, що маю, обдарую Я коханого мого!.. (Черн., Поезії, 1959, 177).
2. тільки док; кого, рідко. Пройнятися почуттям кохання до кого-небудь; покохати.
А пан!..Наглядів, клятий! панські очі! Та й ну гостинці засилать. Так і гостинців брать не хоче [жінка козака], Не хоче й пана закохать! (Шевч., II, 1963, 126).
3. кого, що, заст. Викохувати, випещувати.
[Xрапко (глузуючи):] Х-хе! Ач який мальований та цяцькований, — наче та синиця! А левержети які закохав? (Дивиться на чуба) (Мирний, V, 1955, 136).
Значення в інших словниках
- закохувати — зако́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закохувати — -ую, -уєш, недок., закохати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 кого.Викликати в кого-небудь почуття кохання, змушувати когось покохати. 2》 тільки док., кого, рідко. Пройнятися почуттям кохання до кого-небудь; покохати. 3》 кого, що, заст. Викохувати, випещувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закохувати — ЗАКОХА́ТИ (викликати в когось почуття кохання до себе), ЗАКРУТИ́ТИ розм., ПРИЛЮБИ́ТИ діал. — Недок.: зако́хувати, прилюбля́ти. — Все згадує тебе.. Ти таки його в себе насправжки закохала! (Панас Мирний); (Пилип:) Гляди ж мені, не упусти такого жениха.. Словник синонімів української мови
- закохувати — Зако́хувати, -хую, -єш сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. 526. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Гол. І. 153. Словник української мови Грінченка