закохуватися

ЗАКО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. в кого і без додатка., заст. в кому. Пройматися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь.

Максим біснувався, а проте ще дужче закохувався [в Явдоху] (Мирний, І, 1949, 235);

Цієї весни молодий солдатський хміль бродив у Маковейовій крові бурхливіше, ніж будь-коли. Юнак закохувався майже в кожну дівчину, що промайнула перед ним (Гончар, III, 1959, 299);

— А що вже Катря, —говорю Марусі, —.. таки у йому закохалась! (Вовчок, І, 1955, 190);

Лицар стиха одмовляє: «Я, мій друже, закохався…» (Л. Укр., І, 1951, 370).

◊ По [са́мі] ву́ха закоха́тися див. ву́хо.

2. тільки док., у чому, рідше в що. Захопитися чим-небудь.

Ще його батько чумакував, і бере було його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах (Вовчок, І, 1955, 181).