залицятися

ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким. Маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін,

Не ходи, не нуди, не залицяйся, Не сватай, не піду, не сподівайся (Шевч., II, 1953, 172);

[Митро:] Ні, ть нам насамперед скажи, що то за дівчина була, до котрої ти тут залицявся? (Фр., IX, 1952, 37);

— Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою-препоганою Хіба піду розпрощаюся! (Нар. лірика, 1956, 225);

Підмічаючи, хто коло якої дівчини залицяється, моторні цокотухи шепочуть одна одній свої думки про любощі (Мирний, І, 1949, 198);

— Я не хочу, щоб ти кохалась та залицялась з якимсь пройдисвітом та вводила мене й себе в славу (Н.-Лев., III, 1956, 153);

Він же колись до неї залицявся, на вечорницях з нею бував (Шиян, Баланда, 1957, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

залицятися — (виявляти симпатію) припадати біля кого, загравати з ким, увиватися біля кого, розм. бігати за ким, фліртувати з ким// топтати стежку, забивати клинці. Словник синонімів Полюги
залицятися — залиця́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
залицятися — Амуритися (з ким), амурничати, баламутити (кого), бігати (за ким), ватажитися (залицятися гуртом), видзігорюватися, витися ("Біля мене хлопці в'ються"), вихилясити, волочитися, воркувати, вчащати (до кого), горнутися, гульвісничати, дженджуритися... Словник синонімів Вусика
залицятися — (виявляти почуття симпатії або кохання до дівчини) підбивати клинці (клин, клина) до кого; топтати стежку до кого; смалити (присмалювати) халявки (литки) до кого, біля кого; (фліртувати) крутити роман з ким. Словник фразеологічних синонімів
залицятися — див. ЖЕНИХАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
залицятися — Залицятися, упадати, доглядати, ходити Для українських дієслів залицятися (до когось), упадати (біля когось), доглядати (когось), ходити (коло когось) є російські відповідники ухаживать, смотреть, присматривать. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
залицятися — -яюся, -яєшся, недок., без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким. Маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
залицятися — Залицявся в ходаках, оженився босий. Насміхання з бідних, як женяться. На зальоти, що суботи. Про дуже гулящого чоловіка. Як залицявсь, то золоті грушки обіцяв, а як дістав біле тіло, всього уже відхотілось. Нарікання жінки, якій чоловік недодержав передслюбних обіцянок. Приповідки або українсько-народня філософія
залицятися — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Словник синонімів української мови
залицятися — Залиця́тися, -ця́юся, -ця́єшся до кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
залицятися — Залицятися, -ця́юся, -єшся гл. 1) — до кого, на кого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чуб. III. 144. Словник української мови Грінченка