залицятися

ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.), ЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко з ким, ВПАДА́ТИ (УПАДА́ТИ) за ким, біля (коло) кого, рідко до кого, ПРИПАДА́ТИ біля кого, ЖЕНИХА́ТИСЯ з ким, рідко на кого, ЗАГРАВА́ТИ до кого, з ким, ЗАЙМА́ТИ кого, ЖАРТУВА́ТИ з ким, ФЛІРТУВА́ТИ з ким, ВИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) біля кого й за ким, ВОЛОЧИ́ТИСЯ за ким, розм., СТРІЛЯ́ТИ за ким, розм., ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ (ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ) за ким, розм., БІ́ГАТИ за ким, розм., ЖИРУВА́ТИ за ким, розм., РОМАНСУВА́ТИ з ким, рідко, ЧІПЛЯ́ТИСЯ розм., ГОРНУ́ТИСЯ до кого, розм., ЛИ́ПНУТИ до кого, розм., ПРИЛИПА́ТИ до кого, розм. Усі знали, що старшина надстрокової служби Боря Смалець залицявся до Поліни (М. Зарудний); — Ще наче вчора був молодим, до дівчат лицявся... (О. Гончар); А колись же було — за нею упадав Гордій Чуприна. Не раз помічала на собі його палкі погляди (І. Цюпа); Почав я коло Наді щільніше припадати, почав їй віршовані записочки підкидати (О. Ковінька); Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою, годі думати про якусь незвичайну красу, — давай лицятися та женихатися з Христею (Панас Мирний); Конюх носив заміс тіткам, загравав до Онисі Безверхої, яка боялася навіть зиркнути на нього і нахиляла лице якомога нижче (Є. Гуцало); А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (пісня); (Гострохвостий:) Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); — Павлушо, ану, лишень, признайся, за гімназистками вже підстрелюєш? (А. Головко); (Павлущенко:) Мені вже й так обридло у женихівському сословії перебувать..! Ходи до їх та тілько облизуйся, як панночка з іншими романсує! (Олена Пчілка); Сама Христя хвалилась учора, що Легейдин Карпо чіпляється (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залицятися — (виявляти симпатію) припадати біля кого, загравати з ким, увиватися біля кого, розм. бігати за ким, фліртувати з ким// топтати стежку, забивати клинці. Словник синонімів Полюги
  2. залицятися — залиця́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. залицятися — Амуритися (з ким), амурничати, баламутити (кого), бігати (за ким), ватажитися (залицятися гуртом), видзігорюватися, витися ("Біля мене хлопці в'ються"), вихилясити, волочитися, воркувати, вчащати (до кого), горнутися, гульвісничати, дженджуритися... Словник синонімів Вусика
  4. залицятися — (виявляти почуття симпатії або кохання до дівчини) підбивати клинці (клин, клина) до кого; топтати стежку до кого; смалити (присмалювати) халявки (литки) до кого, біля кого; (фліртувати) крутити роман з ким. Словник фразеологічних синонімів
  5. залицятися — див. ЖЕНИХАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  6. залицятися — Залицятися, упадати, доглядати, ходити Для українських дієслів залицятися (до когось), упадати (біля когось), доглядати (когось), ходити (коло когось) є російські відповідники ухаживать, смотреть, присматривать. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. залицятися — -яюся, -яєшся, недок., без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким. Маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. залицятися — Залицявся в ходаках, оженився босий. Насміхання з бідних, як женяться. На зальоти, що суботи. Про дуже гулящого чоловіка. Як залицявсь, то золоті грушки обіцяв, а як дістав біле тіло, всього уже відхотілось. Нарікання жінки, якій чоловік недодержав передслюбних обіцянок. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. залицятися — Залиця́тися, -ця́юся, -ця́єшся до кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. залицятися — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким. Маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і... Словник української мови в 11 томах
  11. залицятися — Залицятися, -ця́юся, -єшся гл. 1) — до кого, на кого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чуб. III. 144. Словник української мови Грінченка