залізце
ЗАЛІ́ЗЦЕ, я, с. Те саме, що залі́зко 1.
Головною частиною рубанка і фуганка є залізце — стальна пластинка, гостро заточена з нижнього боку (Гурток «Умілі руки..», 1955, 53);
В руках у нього був цілий жмут комишевого й березового пруття, різні залізця (Скл., Святослав, 1959, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залізце — залі́зце іменник середнього роду предмет з заліза Орфографічний словник української мови
- залізце — -я, с. Те саме, що залізко 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- залізце — Залізце, -ця с. 1) ум. отъ залізо. 2) залізця каркові, лютрові. см. лютрові залізця [лютровий]. Вх. Пч. II. 7. Словник української мови Грінченка