заморочуватися

ЗАМОРО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАМОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Через турботи, клопіт втрачати здатність правильно, розумно діяти, думати, сприймати що-небудь.

[Олеся:] Не сила моя згорнути їх [думки] докупи, через те щоразу все гірш налягають вони на душу. Коли б змогла заразом обміркувати їх — не заморочувалася б до знесилення… (Крон., 11, 1958, 266);

Ще важчі думки обсіли Даринці голову. Геть зовсім заморочилась дівчина (Вирган, В розп. літа, 1959, 258);

// тільки док., у сполуч. із сл. голова. Запаморочитися.

Голова моя заморочилась; зелений ліс закрутився в очах; щось загуло, зашуміло в вухах, і сам я не пам’ятав, що діялося зо мною (Н.-Лев., І, 1956, 68).